Цікаві факти про лишайники Лишайники — невеликі рослини, моховидного виду. Це симбіоз гриба і водорості. Виглядають лишайники дуже навіть привабливо, а прогулюючись по лісі, можна знайти різноманітні види. І навіть не будучи біологом, почитати цікаві факти про лишайники буде корисно кожному любителю природи. Лишайників, як підвид, налічується більше ніж двадцять тисяч видів. Вони дуже витривалі, а також здатні вижити, де не зможе існувати жодна жива рослина. Вони можуть рости і на скелях, і на стовбурах дерев, на дахах будинків. Суворі кліматичні умови росту рослин також не перешкода. Їх можна зустріти і в посушливій пустелі, і в зеленому лісі, а також на брудних болотах і холодних тундрах. У воді лишайники не потребуються, так як вони здатні вбирати вологу після дощу. Часто лишайники плутають з мохом. Але з точки зору науки — вони не належать до цього виду рослин. Раніше вчені відносили лишайники до нижчих примітивних рослин, але після того, коли біологи відкрили, як влаштований їхній організм, рослини виділили в окремий вид. В Біблії існує історія, в якій йдеться про людей, які подорожують в пустелі. Вони замучені голодом і зовсім вибилися з сил, раптом побачили на землі безліч крупинок. Не бачачи іншого виходу, молоді люди, майже збожеволівши від голоду, стали їсти цю крупу. Дивно, але з’ївши зовсім небагато, подорожні знайшли силу і продовжили шлях. У найдавнішій книзі світу крупинки на землі назвали «манною небесною». У наш час вчені роблять припущення про те, що цими крупинками були їстівні лишайники. Цікавим фактом про лишайники також є те, що вони можуть розмножуватися різними способами. Відірвавшись від цілого, шматочки лишайника розносяться по світу за допомогою тварин або вітру. І туди, куди частинка рослини потрапить, виростає ще один лишайник. Крім того, що лишайників налічують багато тисяч підвидів, так ще і є найвитривалішими рослинами на планеті. Довговічність — унікальність лишайника. Вони можуть існувати кілька десятків років, а то і сотень. Лишайники ростуть повільно, найшвидшим зростанням можна вважати близько семи міліметрів на рік. А ще лишайники — природна сигналізація забруднення повітря. Якщо в лісі не ростуть ці рослини, значить екологічна обстановка на місці несприятлива....
вторник, 19 марта 2019 г.
четверг, 7 марта 2019 г.
понедельник, 4 марта 2019 г.
Знай! Люби! Бережи!
Зелена книга України
Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.
У кожній з 160 статей міститься наступна інформація:
Наукова назва рослинного угруповання, його синфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус, поширення в Україні, фізико-географічні умови, біотоп, фітоценотична, аутфітосозологічна та ботаніко-географічна значущість, ценотична структура та флористичне ядро, потенціал відновлюваності, вид режиму збереження, біотехнічні і созотехнічні рекомендації, джерела інформації, картосхема поширення угруповання.
У книзі подано 88 ілюстрацій рідкісних угруповань, також вміщено нормативні документи про Зелену книгу України.
Книга служить довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ та організацій, навчальних закладів, фахівців у сфері збереження біорізноманіття, активістів зеленого руху.
суббота, 2 февраля 2019 г.
2 лютого - День бабака
Це традиційне американське свято, започатковане приблизно у 1841 році, яке поступово вийшло за межі штату Пенсільванія, розповсюдившись не тільки по інших штатам США й Канаді, але й далеко за межами Америки.
Щороку цього дня рано-вранці в містечку Панксатоні, в горах штату Пенсільванія, з нірки випускають бабака на ім’я Філ, який згідно з легендою, повинен передбачити строки початку весни. Затамувавши подих, всі присутні спостерігають за поведінкою бабака. Якщо він бачить свою тінь, то лізе спати назад до нори – отже, буде ще кілька морозних тижнів.
Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори – варто чекати на ранню весну. Щороку до Панксатоні приїздять тисчі туристів з усього світу.
Віднедавна День бабака відзначають і в Україні, хоча традиції передбачати погоду за поведінкою тварин чи птахів надзвичайно давні. Зараз в Україні «діючими» є два бабаки-«метеорологи» – слобожанський Тимко (живе на біостанції Харківського національного університету ім. В. Каразина в с. Гайдари, Харківщина) і галицький Мишко (живе у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі). І хоча прогнози усіх бабаків, зазвичай, далекі від істини, головне тут саме дійство, шоу: витягування звірятка з нірки, поведінка сонного приголомшеної тваринки під прицілом фото- і телекамер, а ще – нагода забути про офіційний прогноз Гідрометцентру.
вторник, 18 декабря 2018 г.
Знаємо ми можливості свого мозку?
Більшість нейробіологів, як правило, оцінює людський потенціал десь між 10 терабайтами і 100 терабайтами, хоча повний варіант припущень варіює від 1 терабайта до 2,5 петабайт. При цьому один терабайт дорівнює 1000 гігабайтам або 1 мільйону мегабайтам, а петабайт – це 1000 терабайтів. Отже питання – чи знаємо ми можливості свого мозку? Розрахунок цих висновків досить простий. Мозок людини містить близько 100 000 000 000 нейронів. Кожен нейрон здатний створювати близько 1000 зв’язків, представляючи собою близько 1000 потенційних синапсів, які в основному і зберігають дані. Помножте кожен з цих 100 мільярдів нейронів на 1000 зв’язків, які вони можуть створювати і у вас вийде близько 100 трильйони пунктів даних або 100 терабайт інформації.
Проте самі ж вчені визнають, що такі розрахунки дуже спрощені. По-перше, при цьому передбачається, що кожен синапс зберігає близько 1 байта інформації, але ця оцінка може бути набагато вища або нижча. Крім того, синапси не є повністю незалежними. Іноді потрібно кілька синапсів, щоб передати одну частину інформації. Також деякі синапси використовуються для обробки інформації, а не зберігання, і також існують клітини, які підтримують збереження інформації.
Навіть якщо взяти той факт, що ємність мозку становить десь між 10-ю і 100 терабайтами, оцінити, скільки із цього обсягу використовується, а скільки залишається вільним дуже складно. Мозок набагато складніший, ніж зовнішній жорсткий диск. Не тільки деякі частини залучені в різні види пам’яті одночасно, але і дані які зберігаються, часто пошкоджуються і стають втраченими.
Одне відомо: уявлення, ніби люди використовують лише 10 відсотків свого мозку, є міфом. Інформація може зберігатися в будь-якій частині мозку.
А на скільки мегагерцах працює мозок? Краще сказати, що мозок – набагато більш потужна машина, зроблена з більш повільних процесорів. У кожного нейрона є “тактова частота” порядку кілогерцах, що в мільйон разів повільніше, ніж гігагерц. Для порівняння швидкість процесора смартфона становить близько 1 гігагерца. Тому комп’ютери набагато швидше вирішують спеціалізовані завдання, хоча і не можуть передати все розмаїття функцій людського мозку.
У той час, як деякі футуристи вважають, що комп’ютери стають в два рази могутнішими кожні два роки і ми зможемо розробити через кілька десятиліть комп’ютер, який потужніший від людського мозку, поки неясно, чи будуть такі комп’ютери придатні для продажу.
Мозок є напрочуд енергоефективним, працюючи на 12 ватах. Для того, щоб працював комп’ютер такої ж потужності, що і мозок людини, було б потрібно гігавати енергії, що зовсім не практична.
Проте самі ж вчені визнають, що такі розрахунки дуже спрощені. По-перше, при цьому передбачається, що кожен синапс зберігає близько 1 байта інформації, але ця оцінка може бути набагато вища або нижча. Крім того, синапси не є повністю незалежними. Іноді потрібно кілька синапсів, щоб передати одну частину інформації. Також деякі синапси використовуються для обробки інформації, а не зберігання, і також існують клітини, які підтримують збереження інформації.
Навіть якщо взяти той факт, що ємність мозку становить десь між 10-ю і 100 терабайтами, оцінити, скільки із цього обсягу використовується, а скільки залишається вільним дуже складно. Мозок набагато складніший, ніж зовнішній жорсткий диск. Не тільки деякі частини залучені в різні види пам’яті одночасно, але і дані які зберігаються, часто пошкоджуються і стають втраченими.
Одне відомо: уявлення, ніби люди використовують лише 10 відсотків свого мозку, є міфом. Інформація може зберігатися в будь-якій частині мозку.
А на скільки мегагерцах працює мозок? Краще сказати, що мозок – набагато більш потужна машина, зроблена з більш повільних процесорів. У кожного нейрона є “тактова частота” порядку кілогерцах, що в мільйон разів повільніше, ніж гігагерц. Для порівняння швидкість процесора смартфона становить близько 1 гігагерца. Тому комп’ютери набагато швидше вирішують спеціалізовані завдання, хоча і не можуть передати все розмаїття функцій людського мозку.
У той час, як деякі футуристи вважають, що комп’ютери стають в два рази могутнішими кожні два роки і ми зможемо розробити через кілька десятиліть комп’ютер, який потужніший від людського мозку, поки неясно, чи будуть такі комп’ютери придатні для продажу.
Мозок є напрочуд енергоефективним, працюючи на 12 ватах. Для того, щоб працював комп’ютер такої ж потужності, що і мозок людини, було б потрібно гігавати енергії, що зовсім не практична.
вторник, 11 декабря 2018 г.
11 грудня – Міжнародний день гір
Свято було проголошено 20 грудня 2002 року на 57-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН, коли підводилися підсумки проголошеного ООН Міжнародного року гір.
У резолюції Генеральної Асамблеї запропоновано світовій спільноті організовувати цього дня заходи, які пропагують значення стабільного розвитку гірських регіонів.
среда, 5 декабря 2018 г.
5 грудня – Всесвітній День грунтів
У 2002 році Міжнародний союз ґрунтових наук прийняв резолюцію, де запропонувал святкувать 5 грудня, як Всесвітній день грунтів, щоб нагадувати про важливість ґрунтових ресурсів і тієї ролі, яку вони відіграють у збереженні екосистем і забезпечення зростання добробуту людини.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)